Чарівна Венеція

Я міг говорити про речі кольором і
формою – коли не міг говорити
інакше про речі, не маючи слів
(Georgia O’Keffe)

Який колір має тиша? Може, то – колір води, або прозорі півтони сивої історії. Тихі ритми часу, тендітні силуети спогадів, лагідний дотик природи. Тиша – прозорого кольору води. Тиша – що озивається кольорами часу та має тисячі історій. Тиша – прозора загадка, про яку можна мовчати – не маючи слів.
Символізуючи особливу загадку чарівного міста, лишаючи щось – прихованим, розкриваючи – незбагненну красу, не торкаючись її часу та цнотливих таємниць… Він розказав мені дивовижну історію зі свого життя…
Він мав власну гондолу. Кожного ранку він ішов до причалу. Дуже різні люди – сідали в його гондолу, аби насолодитися тишею того чарівливого міста, бо тиша – то була якась особлива – вічна краса. Його гондолою подорожували поети й музиканти, художники та закохані… Закохані – то такі особливі люди, що поетам дарують сюжети для віршів, а цьому чарівному місту – щодня дарували аромати особливих зірок. Щовечора ті зорі – сповнювали Венецію загадковим мерехтінням їхніх таємниць. Ті зорі – сповнювали вечорове небо такою дивною поезією, що про неї можна було тільки мовчати – не маючи слів.
Одного дня він прийшов до причалу й побачив, як з води виймали брикколу. То така спеціальна дубова паля, або велика палиця – що до неї пришвартовують гондоли. Він уже так звик до неї, бо не міг намилуватися її такою давньою красою, створеною часом і природою. Він попросив не викидати ту брикколу, а залишити йому. Ввечері пішов до одного знайомого дизайнера й попросив зробити так, аби та бриккола зберігала свою красу, як можна довше. І той дизайнер пообіцяв зробити з тої палі часточку Венеції, що стане душею дому човняра. Оскільки одна бриккола була завеликою, її вистачило, аби виготовити цілу колекцію виробів.

Чарівна Венеція
бриккола у Венеції

Спочатку дизайнер вирішив зробити кавовий столик – аби його друг міг насолоджуватися чарівною кавою щоранку. Він хотів створити таку особливу атмосферу – аби деревина зберігала свою живу природу, а вода – дивовижну прозорість. Тому він узяв тоненькі пластини брикколи – та обережно поклав їх між фрагментами зі скла. Він поглянув на те й побачив гіпнотичну гру неповторних візерунків – що були такими мінливими, ніби – десь існували під прозорою водою. Аби зберегти таку цнотливу красу – лишень додав прості опорні елементи – сучасні й лаконічні. Він покликав свого друга, аби показати йому цей кавовий столик.
Човняр був захоплений тою красою. А тоді він поглянув на свого друга так здивовано й трохи ніяково.

– Я маю до тебе ще одне прохання.
– Звичайно друже.
– Можеш зробити ще один такий самий столик.
– Такий самий не можу. Бо кожна бриккола, чи навіть її фрагмент – різні. Вони – унікальні. Тому будь-який столик із цієї самої палі – вже буде інакшим.

Тоді човняр сказав:

– Я хочу подарувати інший столик одній особливій людині.

Очі човняра заграли поетичними зірочками венеціанського вечорового неба.
– Це – жінка?
– Так… – човняр здивовано поглянув на свого друга.
– Тоді я знаю, що тобі запропонувати.

Дизайнер відвів свого друга до майстерні. Вони підійшли до одного з фрагментів брикколи, тоді дизайнер дав човняреві щось таке гостре і мовив:

– Ти можеш зараз написати будь-що. Тільки роби це обережно, бо пластина дуже тоненька. Я лишу тебе наодинці.

Човняр ледь притискав той гострий предмет до фрагменту деревини, що мала особливий аромат. Дуже обережно, як просив дизайнер, він намагався окреслити слова. Як завершив, покликав свого друга. Дизайнер мовив лише своє улюблене слово:

– Унікально, друже.

Вже за тиждень – були перші дні весни. Такі цнотливі – із зовсім іще ніжними сонячними променями та особливою тишею. І от, у перший день весни – одна особлива жінка отримала дивовижний подарунок – кавовий столик, із круглою столешнею і лаконічними ніжками. По центру столешні – між тонкими пластинами скла, її чарували гіпнотичні візерунки брикколи. І десь там – між прозорим склом – вона помітила такі обережні слова

«Чарівна Венеція – лише для тебе»

Чарівна Венеція
Small Table Foresta від VGnewtrend – коллекція Glass & Wood

Весна починається з кохання

(це лише казкова історія)

Author: Marina Schultz

Sources fo photos:

  • Small Table Foresta by VGnewtrend – Glass & Wood Collection // VGnewtrend
  • The first photo – Lagoon Sunsets, i magici tramonti di un’altra Venezia // L’ALTRAITALIA
  • Briccola in Venice // Recovery of Venice DeZotti Venice memories

Quotations:

I found I could say things with color and shapes that I couldn’t say any other way – things I had no words for (Georgia O’Keeffe) // The Ultimate Book of Quotations. – Complited and Arranged by Joseph Demakis. – Lulu. United States. – 2012. – p.18.