Ар Деко

Art Deco

Стиль, що відходить та повертається

Кожна епоха відрізняється пошуком свого естетичного ідеалу, а певний період – пошуком особливого ритму, що би найкраще відображував плин часу. Нерідко образ поточних реалій базується на спрощенні минулих традицій і створенні чогось нового, та не менш складного. Знімаючи нові мірки для «ідеального крою» сучасності, історія створює несподівані образи, у яких поточна дійсність опиняється вже за рамками традиції, стаючи чимось новим стосовно минулого, та не стосовно свого часу.
Навряд чи цей стиль був одразу прийнятий або зрозумілий. Його розцінювали як «химерне втілення моди», називали «підробно-розкішним» і навіть асоціювали з фільмами noir. Це був певною мірою інтелектуальний епатаж, що проявив істинну сутність стилю як такого.

Ар Деко
дзеркало в стилі Ар Деко від Arte Veneziana (стилізація за мотивами Sege Roche)

Неповторний синтез мистецтв, дикої екзотики, архаїчних артефактів і джазових ритмів.
Найбільш еклектичний, не розтиражований і розкішний.
Стиль, що відходить та повертається, –
«Модерністік», «Джах Модерн», «Зигзаг Модерн», «Стиль Пуаре», belle epoque, або просто –
Ар Деко.

Ар Деко
Колекція “Luna” від Giorgio Collection (living)

Зберігши дисципліну композиційної симетрії, але замінивши орнаменти та плавучі лінії конструктивними формами й неспокійним ритмом, період Ар Деко запропонував свій естетичний ідеал.
«Офіційно» дефініція «Art Deco» виникла в період відомої паризької виставки 1925 року – «Exposition Internationale des Arts Decoratifs et Industries Modernes».

Ар Деко
«Усі роботи мають бути сучасними, і ніякі історичні стилі не дозволяються» – такими були головні правила виставки, в той час як основна її частина була зосереджена на тому, аби показати дизайн інтер’єрів «у новому стилі», французькі дизайнери представили вишукані меблі, освітлення, килими, вироби зі скла та кераміки, текстиль та інші аксесуари. Новими джерелами натхнення були сучасний живопис і скульптура, оригінальна інтерпретація неокласичних меблів і мода, а також сенсаційні на той час балети Дягілева.

Ар Деко
Павільйон Рульманна

Ар Деко
Новий стиль не був чимось «статичним» та однорідним, він не мав певної «уніформи» – здавалось, ніби він «колекціонував» різні стилі, що навіть могли суперечити одне одному, поєднував модерністські напрямки, дорогі матеріали й кращі ремісничі традиції. Дизайн виробів відрізнявся геометрією кубістів, колористикою фовістів, екзотичними мотивами індійської культури, єгипетського мистецтва та давніми архаїчними формами. Дизайнери надихалися ідеями «високої моди» того часу, що нерідко буди втілені в новій геометрії, використанні мотиву шеврона, зигзагів, ламаної лінії та інших елементів. Також естетика Ар Деко базувалася на технологічних новаціях того часу – мова про активний розвиток машинобудування та появу океанських лайнерів. Інтеграція дизайну й експериментальних форм технологічного прогресу призвела до виникнення естетики аеродинамічних об’ємів та напрямку «Streamline».

Ар Деко
Remnant Bugatti, “Panthère marchant” (1904)

Але невід’ємною частиною дизайну інтер’єрів «у новому стилі» стало використання ексклюзивних, рідкісних матеріалів. Складний «крій» Ар Деко дивовижним чином помістив розкішні матеріали в модерністські форми, вивільнивши дизайн від суворої функціональності. Стиль Ар Деко був орієнтований на моду та вираження індивідуальності: кожен міг обрати для себе те, що би відповідало його естетичним вподобанням, смакам і статусу. Також концепція Ар Деко може бути доповнена думкою Nancy Troy про те, що «дизайнери того часу свідомо прагнули менш «узгодженої» естетики, що її різноманітність кольору, текстури й форми – втілювали неоднорідний характер і неспокійний темп, що найбільш асоціювалися з досвідом сучасного урбаністичного життя».
Увесь світ був приголомшений подібною витівкою дизайну. Незабаром Ар Деко набуває статусу впливового напрямку ХХ століття, а до 30-х років – набирає шаленої популярності в усьому світі. Цей стиль швидко виходить за межі виключно предметного дизайну та стає неповторним культурним феноменом, що відходить і повертається, лишаючись актуальним поза свого часу.

Ар Деко
Крісло. Жак-Еміль Рульманн

Ар Деко та мода: «Моді необхідний тиран»

Цей період кардинально змінив уявлення про моду. «Тримірний» образ жінки, подібної до статуї, переходить у площину «двомірної абстракції». «Моді необхідний тиран» – проголосив Поль Пуаре. Об’ємні сукні були зняті, а жінка мала бути більш стрункою та могла проявити свою чуттєвість. Її тендітний силует був подібний до «східного міфу». Відтепер жінка могла проявити індивідуальність – як у стилі, так і в образі життя.

Ар Деко та мода
Sorbet, a skirt and tunic (1912). Fancy Dress Costume (1911). Evening Dress (1910). Opera Coat (1912). (via V&A; via The Metropolitan Museum of Art)

Сукні Поля Пуаре були скроєні за мотивами грецького хітону або японського кімоно – це були фасони одягу, що базувалися на формі прямокутника. Шовк від Пуаре відрізнявся простими візерунками з рожевих та сріблясто-білих ниток, що нагадували радіальні пелюстки на чорному фоні, та були обмежені лишень повторенням спрощених ромбовидних або округлих форм. Сміливі та суперечливі комбінації кольорів асоціювалися з експресивною сценографією «російських балетів» 1910 року, а саме – «Шехерезади». Поль Пуаре вводить у моду жіночі «гаремні» штани, створює «туніку-абажур» та вишуканий тюрбан. Також його ескізи базувалися на свободі руху та більш тісній взаємодії між одягом і тілом. На той час це було шокуючим явищем.

Ар Деко та мода
Окрім того, дизайнер акцентував увагу на тому, аби одяг гармоніював із обстановкою інтер’єрів. В оформленні каталогів того часу можна було побачити, як вибір суконь гармоніював зі стільцями, портьєрами, килимами та шпалерами, іншими деталями інтер’єру. Молоді художники «замість того аби зробити мистецтво модним, перетворили моду в мистецтво» (журнал Vogue, 15.06.1914). Також зазначимо, що саме на паризькій виставці був створений павільйон «Елеганс», де були представлені роботи жінок-кутюрьє – Мадам Пакен, сестер Калло, Мадлен Війонне, Габріель Шанель.

Ар Деко та архітектура

У цей період буди створені найбільш упізнавані та «знакові» споруди. Мова про нетрадиційну архітектурну естетику, що булаздатна показати престиж «через висоту, форму, колір та драматичну ілюмінацію в нічний час». Мова про хмарочоси.

Ар Деко та архітектура
Chrysler Building (фрагмент)

«Chrysler Building» (1927-1930, William Van Allen) стає «іконою» архітектури стилю Ар Деко. Вершина цієї будівлі «коронована» сталевим шпилем (що персоніфікує стилізований мотив «sunburst») та декорована сталевими горгульями (елемент готичної архітектури). Chrysler Building також являється унікальним зразком архітектури того часу, оскільки мова про одну з перших споруд у світі, для зовнішнього оздоблення якої так інтенсивно використовується метал.

Ар Деко та архітектура
Chrysler Building

В інтер’єрі лобі ми можемо бачити червоний марокканський мармур (оздоблення стін), для створення покриття підлоги використовувалися онікс і забарвлення з використанням сієни. Єгипетські мотиви в декоруванні ліфтів поєднуються з фресками Едварда Трамбалла (зображення технічного прогресу та діяльності людини).

Ар Деко та архітектура
Chrysler Building (інтер’єр)
Ар Деко та архітектура
Chrysler Building (деталі оздоблення ліфту)

Це була певною мірою квінтесенція унікального синтезу інтер’єру та архітектури, предметного дизайну та інноваційних технологій того часу, справжніх ремісничих традицій і безпомилкового відчуття стилю.

Ар Деко та архітектура
Palais de la Porte Doreé (1931)

Одним із найбільш яскравих прикладів архітектури Ар Деко у Франції стає будівля Palais de la Porte Dorée (1931, Albert Laprade, Léon Jalussly, Léon Bazin). Зовнішній фасад був повністю покритий барельєфами зі складними сюжетами, а інтер’єр лобі відрізнявся унікальним паркетом із дивовижними геометричними візерунками, стіни ж – були декоровані фресками Луї Буке.

Ар Деко та архітектура
Palais de la Porte Doreé (інтер’єр)
Ар Деко та архітектура
Palais de la Porte Doreé (фрагмент зовнішніх барельєфів)

Ще однією знаковою тенденцією періоду Ар Деко був унікальний дизайн кінотеатрів, що створювалися, аби вмістити велику аудиторію. У 20-ті роки в оформленні кінотеатрів нерідко використовувалися екзотичні елементи. Наприклад, дизайн кінотеатру Grauman’s Egyptian Theatre (1922) асоціювався із формами єгипетських пірамід, а в інтер’єрі велетенської зали ми можемо бачити дивовижну стилізацію на мотив sunburst (радіальних сонячних променів).

Ар Деко та архітектура
Grauman’s Egyptian Theatre
Ар Деко та архітектура
Grauman’s Egyptian Theatre (50-ті)
Ар Деко та архітектура
Grauman’s Egyptian Theatre

Сцена Radio City Music Hall (1932) була швидко переобладнана у приміщення кінотеатру, що був розрахований на більш ніж 6-тисячну аудиторію. Над створенням його інтер’єру працював Donald Deskey. Унікальний дизайн цього кінотеатру був створений із використанням алюмінієвих і хромованих поверхонь, інноваційного на той час бакеліту та шкіри. Це було особливе приміщення, створене для «яскравої втечі від реальності».

Ар Деко та архітектура
Radio City Music Hall

Bryant Park Hotel (1924, Raymond Hood та André Fouihoux) являється одним із найбільш загадкових хмарочосів. До 1998 року ця будівля мала назву «American Radiator Building». Архітектура цього хмарочоса відрізняється унікальним поєднанням готики на сучасного напрямку.

Ар Деко та архітектура
Bryant Park Hotel (1924)

Оздоблення фасадів виконане з використанням чорної цегли (що символізувало «вугілля») – це створювало ефект масивності споруди. Інші частини фасаду були декоровані цеглою з позолотою, що створювало особливий вишуканий контраст, а також символізувало «вогонь». В оздобленні центрального входу ми можемо бачити мармур та чорні дзеркала.

Ар Деко та архітектура
Bryant Park Hotel (деталі фасаду)

Поява океанських лайнерів стала ще одним унікальним феноменом ХХ століття (30-ті роки). Окрім зовнішньої естетики, особливе значення мали інтер’єри, що створювалися на кшталт кращих готелів світу. Наприклад, справжніми легендами стали лайнери «Normandie» (1932) та «Queen Mary» (1935).

Ар Деко та архітектура
“SS Normandie”

Це були «кораблі-хмарочоси» або «плавучі замки». Про процес створення інтер’єрів «Нормандії» говорили, що «в такій кількості» французькі художники-декоратори збиралися лише на паризькій виставці 1925 року. Незабаром виникла несподівана тенденція – вишукані готелі всього світу почали «копіювати» інтер’єри лайнера «Normandie».

Ар Деко та архітектура
SS Normandie (the Dinning Room)
Ар Деко та архітектура
SS Normandie (The Grand Salon, “History of Navigation”, фрески Jean Dupas)

Нерідко форма меблів також могла бути подібною до дизайну сучасних автомобілів. У зв’язку з тим у період ар деко виникає новий напрямок, що базувався на естетиці аеродинамічних об’ємів. Мова про стиль океанських лайнерів, або «Streamline Moderne», або «Streamline», відомий у Франції за назвами «Style Paqueboat» або «Ocean Liner Style». Заокруглені кути та продовгуваті горизонтальні лінії, посилені бетонні конструкції – стають головними рисами архітектури того періоду.

Перші інтер’єри в стилі Ар Деко

Новий стиль не заперечував ремісничих технік попереднього стилю, тому нерідко дизайн меблів у стилі Ар Деко базувався на оригінальній ре-інтерпретації Ар Нуво. Так, у роботах Армана Альбера Рато плавучі листяні форми були спрощені до спіралей або арабесок, а контури тендітних оленів були «настільки ж не такими, як і блукаючі вигини ар нуво». Арман Альбер Рато створював ексклюзивні вироби з бронзи, дизайн яких відрізнявся особливим шармом старовини та мотивами єгипетського мистецтва.

Перші інтер’єри в стилі Ар Деко
“Dressing Table” (1925) Armand-Albert Rateau (via The Metropolitan Museum of Art)

Для виготовлення меблів у цей період використовуються ексклюзивні матеріали – ебенове дерево, панцир черепахи та шкіра рептилій, інкрустації слоновою кісткою, комбінації дзеркальних, скляних та хромованих поверхонь.
Квінтесенцією перших інтер’єрів у стилі Ар Деко являються «Grand Salon» Еміля Рульманна та «Курильна Кімната» Дюнана. Еміль Рульманн представив «Hôtel du Collectionneur», або «Отель Колекціонера» – це була певною мірою окрема структура, що складалася з декількох інтер’єрів.

Перші інтер’єри в стилі Ар Деко
Жак-Еміль Рульманн, “Hôtel du Collectionneur” (Salle à manger)

Інтер’єр «Grand Salon» був створений у кімнаті овальної форми з висотою стелі вище 6 метрів. Композиція велетенської люстри нагадувала фонтан, що складався з концентричних кілець та численних «стрічок із скляного бісеру».

Перші інтер’єри в стилі Ар Деко
Жак-Еміль Рульманн “Grand Salon” (“Hôtel du Collectionneur”)

Навпроти каміну ми бачимо монументальний буфет, що був створений Жан Лабмер-Рюккі у майстерні Жана Дюнана. Для цього виробу були характерні ступінчасті контури, глянцеві лаковані поверхні, гравірування «hendgehog» з мотивами анімалізму та масивний вигляд.

Перші інтер’єри в стилі Ар Деко
Буфет, дизайн Jean Lambert-Rucki, майстерня Jean Dunand – для Ruhlmann’s “Grand Salon” (“Hôtel du Collectionneur”)

Центральним об’єктом кімнати було піаніно в оздобленні Macassar ebony. Фігурні лінії виробу по контурам були співзвучні з формою опорних елементів, інкрустованих слоновою кісткою. Над мармуровим каміном можна було побачити велику картинку «Les Perruches» (Жан Дюпа), на якій були зображені жіночі образи. Деякі з них були зовсім оголені, деякі – частково одягнені, або прикриті важкими атласними простирадлами чи парчевою тканиною. На задньому плані був зображений пейзаж із пишними фруктами, листям і досить пухкими птахами. Картина була не просто декоративним предметом інтер’єру, а доповнювала обстановку: наприклад, кольорова гама полотна гармоніювала з мармуровими текстурами каміну. Ця картина ніби відображувала багатство та чуттєве задоволення, велич і розкіш, що складали внутрішній зміст інтер’єру Grand Salon.

Перші інтер’єри в стилі Ар Деко
Ruhlmann’s “Grand Salon”, Piano

Більш складним і незвичним був інтер’єр «Курильної кімнати», дизайн якого створив Жан Дюнан. Це була квадратна кімната «зі скошеними кутами», що створювало форму восьмикутника. Композиція багатоярусної ступінчастої стелі була подібна до піраміди, або асоціювалася з формою зиккурату. Загальна тональність інтер’єру посилювалася лакованим оздобленням стін у глибокому чорному відтінку.

Перші інтер’єри в стилі Ар Деко
“Smoking Room”, Жан Дюнан

Стеля ж була пофарбована в сріблястий колір із контрастними кутовими акцентами червоного кольору. По центру кімнати були розташовані квадратний стіл і крісла, геометрія яких була проявлена за допомогою чорних контурів в оздобленні композиційних елементів. В оформленні дверей можна було помітити облицювання з абстрактними візерунками. Інтер’єр «Курильної кімнати» відрізнявся геометричною стриманістю та певною «формальною елегантністю».

Перші інтер’єри в стилі Ар Деко
“Smoking Room”, Жан Дюнан
Перші інтер’єри в стилі Ар Деко
“Smoking Room”, Жан Дюнан (настінні панелі з абстрактними геометричними візерунками)

Для цієї обстановки був характерний особливий ритм та взаємозв’язок між архітектурою простору та меблів. Посилене відчуття прямих ліній не мало нічого спільного з чуттєвими формами природи, а загальна тональність втілювала відчуття «психологічної віддаленості, мало чим відрізняючись від чогось відчуженого».

Деталі в стилі Ар Деко

Жан Дюнан був також відомий тим, що створював унікальні вази «dinanderie». Ці аксесуари, зазвичай, виготовляли с міді або латуні, а потому декорували за допомогою різних технік патинування та нанесення емалей. Якщо раніше за допомогою техніки «repoussé» майстри відтворювали рельєфні форми та візерунки за мотивами флористики, то Дюнан експериментував із органічними формами, що відрізнялися вже більш правильними контурами, а іноді це були навіть класичні пропорції або архаїчні візерунки, що базувалися на простих геометричних елементах та ритмічному їх повторенні.

Деталі в стилі Ар Деко
Jean Dunand, Ovoid vase (1925)
Деталі в стилі Ар Деко
ми можемо бачити пару монументальних ваз Жана Дюнана, що були вперше представлені на Паризькій виставці в 1925 році. На фото – інтер’єр Grand Salon в резиденції Ів Сен-Лорана.

У 1912 році Жан Дюнан починає експериментувати з техніками нанесення лаку на дерев’яні та металеві поверхні, навчаючись у майстра Seizo Sugawara. Це була дуже кропітка робота, у результаті якої вдавалося створити унікальні аплікації та складні багатошарові поверхні з вражаючою точністю дрібних деталей. Зазначимо, що унікальні вироби були створені в колаборації «Жан Дюнан та Ежен Прітц». Ежен Прітц також створював ексклюзивні вироби, декоровані металевими аплікаціями з унікальними художніми деталями.

Деталі в стилі Ар Деко
Jean Dunand, Eugène Printz. Cabinet (image via Drouot)

Серед спільних робіт Дюнана та Прітца – впізнавані ексклюзивні комоди та ширми з мотивами японського, африканського та східного мистецтва в поєднанні з абстрактними геометричними візерунками, екзотичними пейзажами, птахами й тваринами. Для цих виробів нерідко характерні сміливі відтінки, аплікації в техніці «яєчна шкаралупа» (broken eggshell inlay), що контрастувало з відполірованими поверхнями.

Деталі в стилі Ар Деко
“Panther” (Jean Dunand, Paul Jouve, 1924). The Metropolitan Museum of Art

Жак-Еміль Рульманн експериментував з неокласичними формами меблів. Це була віртуозна робота з використанням найбільш рідкісних матеріалів. Наприклад, мова про деревину амбойни (amboyna) з Лаосу, Macassar ebony з Індонезії, інкрустації слоновою кісткою, шагрень. Рульманн показав, як використовувати шкіру акули, ската й ігуани в якості цінних інкрустацій. А також він уперше продемонстрував поєднання класики та конструктивізму, використовував комбінації скла, металевих поверхонь і хромованого покриття. Рульманн проявив текстуру деревини в якості самостійного композиційного елемента.

Деталі в стилі Ар Деко
“Chariot” sideboard (1919). Macassar Ebony, Mahogany, Ivory, Portor Marble. Jacques-Émile Ruhlmann.
Деталі в стилі Ар Деко
Жак-Еміль Рульманн, Буфет (нікельована сталь, скло, онікс, дзеркальні поверхні)

Ерте, також відомий як «ельф Ар Деко», ввів у моду цього стилю бронзові скульптури. Такі вироби він виготовляв в унікальній манері з застосуванням холодного або гарячого патинування, філіграні та чеканки, позолоти, дивовижних емалей і коштовних матеріалів. Ерте створював нові суміші та відтінки для патинування – мова про «Verdi green» та «Mauve». Усі свої бронзові статуетки він створював у техніці «утраченого воску», що застосовувалася ще в Стародавньому Китаї. Відомо, що його улюбленим образом була жінка – тендітна, ніжна… будь то ассирійська принцеса або грецька богиня, тиха раба або рідкісна птаха…

Деталі в стилі Ар Деко
Erté. “Opening Night”. “L’Amour du vin”. “Deco”. “Je l’aime”. “Ecstasy”.

Ар Деко та Російські балети

Будь-яка розмова про ар деко буде неповною без згадки про ще один культурний феномен – «Російські балети» Дягілєва, що свого часу «перевернули Францію». Як одного разу написав Анрі Геон, це було «чудо дивовижної рівноваги між рухами, звуками й формами». Починаючи з прем’єри 1910 року, балети Дягілєва стали унікальним явищем, відправною точкою якого був деякий абсолют у пошуку нових форм. Балет як такий перетворився в синтез мистецтва танцю, акторської майстерності, живопису та сценографії. Танець став «живим проявом театральної декорації».

Ар Деко та Російські балети
Вацлав Ніжинський, “Синій бог” (“Le dieau Bleau”. Paris, 1912)

Декорації та костюми для балетів Дягілєва створювали культові художники того часу – Пабло Пікассо, Андре Дерена, Анрі Матісс, Антуан Певзнер, Габріель Шанель, Поль Пуаре та інші.

Ар Деко та Російські балети
Costume for the Chinese Conjuror from Parade, designed by Pablo Picasso, 1917. Victoria & Albert Museum, London (image via V&A)

Безпрецедентна хореографія базувалася на експерименті з танцювальними формами Ніжинського, а Мясін – додав специфічні «ламані та вичурні форми». Нота як така була вивільнена від поняття «ладу» й «тональності», що дозволило втілити в балеті експеримент із ритмом.

Ар Деко та Російські балети
Ніжинський, “Післяполуденний відпочинок фавна” (1912)

Неоднозначно сприйнятим явищем стала хореографія Ніжинського – із приземленими рухами, що порушували усталену думку про сольний чоловічий танець. Мова про крадинально нову пластику, або «еуритміку», що більше нагадувала «театр поз», аніж класичний балет. Так, у балеті «Післяполуденний відпочинок фавна» (1912) з’явився «непідходящий фавн», із «відразливими рухами», що більше нагадували жести «еротичної тваринності» (Гастон Кальмет, Le Figaro від 30.05.1912). Він говорив про присутність «тваринної дійсності» замість справжнього балету.

Ар Деко та Російські балети
Але Огюст Роден констатував, що Ніжинський «ніколи ще не був таким», а саме – «немає більше ніяких танців, ніяких стрибків – нічого, окрім положень та жестів напівсвідомої тваринності». «Він іде скорчений, випрямляється, відступає рухами то повільними, то різкими, нервовими… Його очі тремтять, він простягає руки… та повертаючи голову він продовжує виражати бажання с навмисною незграбністю, що видається природною. Форма та міміка – нерозривно пов’язані з його тілом…» (Le Figaro, 31.05.1912).

Ар Деко та Російські балети
Ніжинський, “Післяполуденний відпочинок фавна” (1912)

Таким чином, цей «непідходящий фавн» показав архаїчний жест – спонтанний, імпровізований та інтенсивний. Настільки ж примітивний та нестриманий, як і первісний жест справжнього фавна «у стані хтивого пилу». Він не був вигадкою, він був реальним.

Ар Деко та Російські балети
NIJINSKI (1912), sculpture by Auguste Rodin (via Musée Rodin)

Декорації балетів Дягілєва також вплинули на моду. Якщо мова про балет «Шехерезада», то Париж поринав у автентичну східну атмосферу – із екзотичними шатами, напівоголеними тілами та яскравими комбінаціями кольорів. Так, стають популярними шаровари та тюрбани, насичені яскраво-помаранчеві відтінки, інтенсивні блакитні та глибокі зелені кольри.

vАр Деко та Російські балети
Віра Фокіна, “Шехерезада” (1910)

Навіть кольорова гама в постановках Дягілєва була підібрана таким чином, або колір набував власного ритму – дикого, тваринного, спонтанного та непередбачуваного – первісного. Колір збуджував уяву глядача, провокуючи спонтанні емоції.
Балети Дягілєва найкраще показали душу епохи Ар Деко – ніби примітивну, незнайому, екзотичну, дику. Тому часто такий інтерє’р провокує сум’яття – адже він наділений власним ритмом – ламаним і неоднорідним, а його атмосфера – давня й сучасна, первісна й розкішна водночас.

Атмосфера Ар Деко

Стиль Ар Деко орієнтований на еклектику. Тому нерідко спочатку подібні інтер’єри не справляли враження цілісної композиції, а асоціювалися більше зі скупченням цінних речей. Тому подібна обстановка сприймалася як «павільйон колекціонера» або «ательє художника». Але атмосфера Ар Деко виражала асболбтний гедонізм – задоволення та можливість «насолоджуватися життям тут і тепер». Таким інтер’єрам властива певна театральність, сценічний жест та навіть гротескні форми. Наприклад, крісла або стільці із нарочито виитгянутими – дуже високими спинками – це класика Ар Деко.

Атмосфера Ар Деко
Колекція “Ellelux” від Lanpas. (ми можемо бачити пару стільців із “витягнутими” високими спинками)

Цьому стилю властива експресивність і дещо ірраціональний підтекст, що проявляється в специфічному поєднанні різних фрагментів реальності – як в натуральному вигляді, так і в «парадоксально деформованому». Атмосфера Ар Деко базується на контрасті та нашаруванні ритмів, станів статики й динаміки, що постійно заміщують одне одного. Тому для цього стилю характерна деяка фрагментарність – фрагментарність сприйняття такої атмосфери та перебування в ній. Тим не менш, подібний інтер’єр несе важливий емоційно-психологічний зміст, адже він дозволяє повністю дистанціюватися від індустріалізації та перейнятися естетикою, що персоніфікує індивідуальність у вищій мірі.

Атмосфера Ар Деко
Колекція “Belle Epoque” від Soher

Джерела Ар Деко

Дика екзотика, а саме – образи й форми тварин – являється одним із основних джерел стилю Ар Деко. Будь-які елементи анімалізму виражають особливу пластику, втілення різних станів у матеріалі. Наприклад, мова про стан спокою або стрімкого руху. Без такого елементу цей стиль не був би «самим собою». Тому в інтер’єрі Ар Деко присутні скульптури диких тварин (пантер, ягуарів, бізонів, ланей, птахів, образи оленів тощо).

Джерела Ар Деко
Колекція “Animals” від Ceramiche Trea

Також анімалізм виражений і в використанні шкіри диких тварин, рептилій та інших цінних інкрустацій. Нерідко оздоблення обіднього столу, бару або комоду – може бути виконане з використанням таких матеріалів. Або ж ми бачимо оббивку стільців із «у кольорах» тигра (наприклад, це може бути штучне хутро в таких відтінках).

Джерела Ар Деко
Жак-Еміль Рульманн. Банкетка (Macassar Ebony, сріблення)

Стилістика сценографії балетів Дягілєва, а саме – ескізи костюмів і декорації Леона Бакста – мали значний вплив на інтер’єри Ар Деко. Нерідко подібна обстановка нагадує не стільки стиль інтер’єру, скільки – певний «жест». Геометрія Ар Деко влаштована таким чином, що будь-які ритми та гармонія на перший погляд видаються хаотичними та неузгодженими, ламаними, та при цьому жест Ар Деко в інтер’єрі – завжди втілений в унікальній композиції з певним внутрішнім сенсом.

Джерела Ар Деко
“Decò” від Smania. Прямокутна декоративна панель із дерев’яним обрамленням wengè (колекція Master Collection)

Ритми джазу, мотив клавіш роялю («чорне-біле») – також стає ключовою особливістю атмосфери Ар Деко. Джаз представляє собою синтез європейської та африканської культур, тому нерідко подібна музика здається імпровізованою, та ніби складається з нерівних ритмів, що базуються на зміщенні, розбіжності ритмічних акцентів. «Пунктирний» ритм джазу задає специфічну внутрішню динаміку в інтер’єрі Ар Деко, що проявляється не лише у внутрішній атмосфері, але й у зовнішніх елементах.

Джерела Ар Деко
Колекція “Art Deco” від Vismara

Так, ми бачимо присутність «клавіш роялю», або використання рідкісних видів деревини з унікальними текстурами «зі смужками» (палісандр, макассар, зебрано), або чергування чорного та білого, чорного з золотом, чорного зі сріблом – це обов’язково будуть контрастні смужки, що мають автономну позицію в інтер’єрі, або ж присутні в декорі меблів. Також «ритми джазу» в інтер’єрі Ар Деко підкріплені численними контурами, обрамленнями й пунктирами.

Джерела Ар Деко
Колекція “Next Deco” від Arte Veneziana. Лакована деревина Ebony та чорне скло з гравіруванням ручної роботи (сріблення)

Тому слід зазначити ще одну специфічну рису ар деко – це «рамочність» і «контурність», що можуть бути присутні всюди, – навіть в оформленні декоративної скриньки. Поверхня будь-якого предмету – ніби складається з контурів, обрамлень і контрастних за кольором ліній, що повторюються в заданому ритмі. Такі елементи обов’зково будуть доповнені ступінчатими формами – наприклад, це може бути ступінчаста основа виробу (столу, комоду, скриньки тощо), перегородки або торцеві елементи. Ця деталь походить від форми «зіккурату» – багатоступінчастої споруди, що була типовою для шумерської, ассирійської та вавілонської архітектури.

Джерела Ар Деко
Femme Bras Levés Bar від Lalique (Clear crystal, Black Ebony)

Ще один обов’язковий елемент будь-якого інтер’єру Ар Деко – це мотив «sunburst», або образ «радіальних сонячних променів». Як правило, цей моив використовується в композиційному оформленні дзеркал або ізголів’я ліжок. Смужки, лінії будь-якої форми (прямі, вертикальні або загострені) – розходяться пишним каскадом променів під різними кутами, що ніби «вибухають», та водночас зупиняють дивні, повторювані та зміщені «джазові» ритми інтер’єру.

Джерела Ар Деко
Зістарене дзеркало в стилі Dèco за мотивами Serge Roche від Arte Veneziana

Вплив давніх культур і примітивних мистецтв значною мірою впливає на формування стилю Ар Деко. Наприклад, це можуть бути єгипетські, африканські та ацтекські мотиви, елементи крито-мікенської культури. Нерідко в інтер’єрі Ар Деко можна побачити автентичні аксесуари: це можуть бути африканські маски, статуетки, вази, текстиль із особливими орнаментами та інші ремісничі вироби.

visДжерела Ар Деко
орнаменти світлових панно з колекції “Glass Eyes” від Vismara

Геометрія Ар Деко

Ар Деко прекрасно поєднує елементи живопису експресіоністів, сюрреалістів, пост-імпресіоністів – із формами примітивних мистецтв, елементами стилю ампір та естетикою аеродинамічних об’ємів, що виникла з дизайну океанських лайнерів, локомотивів і автомобілів. Тобто, мова не стільки про синтез мистецтв, але про злиття кардинально протилежних культурних явищ.
Колористика фовізму привносить в атмосферу Ар Деко певну «дику» виразність, що базується на контрасті, чистоті та різкості кольору. «Фацеточні», або грановані форми кубістів – проявляються в особливій геометрії Ар Деко. Це певною мірою – геометризовані умовні форми, ефект «подрібнених» об’єктів, що переходить у більш складну парадигму.

Геометрія Ар Деко
кавовий столик “Gerard” від Epoca

Кола та еліпси, зигзаги, квадрати й прямокутники, трапеція, лінія – енергійно чергуються, накладаються одне на одного, утворюючи єдиний «пунктирний ритм». Грановані, фацеточні та кристалічні форми, трапеції – присутні в архітектоніці меблів та аксесуарів. Трапецієвидна основа обіднього столу або консолі – це класика Ар Деко. Особлива геометрія цього стилю також проявляється за рахунок використання рідкісних видів деревини: так, унікальні природні фактури макассар, палісандру, зебрано – дозволяють проявити в обстановці зигзаги та ромби.

Геометрія Ар Деко
Колекція “Luna” від Giorgio Collection (dinning)

Інтенсивність кольору та текстур, контрасти, гарфічність ліній і контурів, блиск сталі й хромованих поверхонь, співставлення хроматичних площин – усі ці складні переходи дозволяють найбільш чітко проявити геометрію Ар Деко, задаючи загальну тональність джазовим ритмам. А радіальні сонячні промені від дзеркала, сяяння коштовних каменів, теплі відтінки золота й анімалістичні мотиви – урівноважують і пом’якшують цей складний темп. Вигин дикої кішки або граціозний рух лані, пелюстка екзотичної квітки – кожна з цих деталей проявляється повною мірою, відкриваючи нові грані лабіринту Ар Деко.

Геометрія Ар Деко
Arte Veneziana. Деталь буфету. Лаковане оздоблення деревини Ebony та чорне скло з гравіруванням у срібленні

Меблі в стилі Ар Деко

Сьогодні відомі світові брнеди представляють прекрасні колекції меблів та аксесуарів, виконаних у манері Ар Деко, або з елементами цього стилю. Наприклад, мова про ексклюзивні меблі від Lalique. Або ж мова про вишукані колекції «Panther» та «Belle Epoque» від Soher. Колекція «Privilege Collection» від Fimes також відрізняється особливою естетикою Ар Деко. Фабрика Giorgio Collection являється однією з небагатьох, що представляє унікальні колекції в манері Ар Деко, повністю слідуючи канонам цього стилю та адаптуючи його до сучасності (колекції «Daydream», «Absolute», «Paradiso», «Luna», «Coliseum» та інші). Бренд Lanpas представив колекції «Ellelux» та «Blue Diamond» із елементами цього стилю. Вироби, виконані в манері Ар Деко, ми можемо бачити в колекціях фабрики Arte Veneziana («Next Déco»). Також мова про унікальну репродукцію бару Рульманна – із центральним гравіюванням, що базується на ескізах Alfred Janniot.

Меблі в стилі Ар Деко
Arte Veneziana. Бар. Репродукція виробу Рульманна з гравіруванням за малюнками Alfred Janniot.

Бренд Vismara представляє унікальні системи для домашніх кінотеатрів і ексклюзивні меблі, дизайн яких позначений елементами Ар Деко – мова про дивовижний декор у вигляді примітивних орнаментів або пірамідок, вишукані контрасти кольору та особливу композиційну організацію (колекції «Eyes», «Art Deco», «Piramid»). Epoca представляє вишукані колекції меблів у стилі Ар Деко, що відрізняються особливою геометрією та ексклюзивними матеріалами (колекції «Ebony». «Art Deco»).

Меблі в стилі Ар Деко
Колекція “Piramid” від Vismara (фрагменти декоративних пірамідок)
Меблі в стилі Ар Деко
Колекція “Panther” від Soher
Ар Деко
Жак-Еміль Рульманн

Author: Marina Schultz

Джерела, використані для написання есе:

  • David Raizman. A History of Modern Design: Graphics and Productions Since the Industrial Revolution
  • Charlotte & Peter Fiell. Design of the 20th Century
  • John Pile. A history of interior design, 2nd edition
  • Софиева Н. Дизайн интерьера: стили, тенденции, материалы.
  • Erik Knowles. Art Deco
  • Koda, Harold, and Andrew Bolton. “Paul Poiret (1879–1944)” In Heilbrunn Timeline of Art History. New York: The Metropolitan Museum of Art (September 2008)
  • Harold Koda and Andrew Bolton, with contributions by Nancy J.Troy. Poiret (2007)
  • New York Architecture. Chrysler Building
  • Le Figaro, 30 May 1912 // Gallica BnF
  • Le Figaro, 31 May 1912 // Gallica BnF

Джерела фотографій:

  • Перше фото: Erté, “Realy for the Ball” // Erté
  • дзеркало в стилі Ар Деко від Arte Veneziana (стилізація за мотивами Sege Roche) // Arte Veneziana
  • “Luna” collection (living) від Giorgio Collection // Giorgio Collection
  • “Ellelux” Collection від Lanpas // Lanpas
  • “Belle Epoque” Collection від Soher // Soher
  • Animals Collection від Ceramiche Trea // Ceramiche Trea
  • “Decò” від Smania. Прямокутна декоративна панель із дерев’яним обрамленням wengè (колекція Master Collection) // Smania
  • “Art Deco” Collection від Vismara // Vismara
  • “Next Deco” Collection від Arte Veneziana. Колекція “Next Deco” від Arte Veneziana. Лакована деревина Ebony та чорне скло з гравіруванням ручної роботи (сріблення) // Arte Veneziana
  • Femme Bras Levés Bar від Lalique (Clear crystal and Black Ebony) // Lalique
  • орнаменти світлових панно з колекції “Glass Eyes” від Vismara // Vismara
  • “Gerard” Coffee Table від Epoca // LuxDeco
  • “Luna” collection від Giorgio Collection (dinning) // Giorgio Collection
  • Arte Veneziana. Деталь буфету. Лаковане оздоблення деревини Ebony та чорне скло з гравіруванням у срібленні // Arte Veneziana
  • Arte Veneziana. Бар. Репродукція виробу Рульманна з гравіруванням за малюнками Alfred Janniot // Arte Venrziana
  • “Piramid” Collection від Vismara (fragment of the decorative piramids) // Vismara
  • “Panther” Collection від Soher // Soher
  • International Exhibition of Modern Decorative and Industrial Arts: The Art Deco Exposition (Arthur Chandler)
  • Rembrandt Bugatti, “Panthère marchant” // Rembrandt Bugatti Sculpteur
  • Jacques-Émile Ruhlmann – меблі та рідкісні фото // Ruhlmann – About the master Art Deco furniture designer
  • Paul Poiret: Heilbrunn Timeline of Art History. Paul Poiret (1879–1944) // The Metropolitan Musem of Art
  • Paul Poiret: Introduction to 20th-Century Fashion // Victoria and Albert Museum
  • Paul Poiret: Business of Fashion Fashion History – Paul Poiret // Eco Fashion Talk
  • Paul Poiret: Paul Poiret (1879-1944) // The Red List
  • Armand-Albert Rateau, “Dressing Table” (1925): Dressing Table. Armand-Albert Reteau.Work of Art. Heilbrunn Timeline of Art History // The Metropolitan Musem of Art
  • Jacques-Émile Ruhlmann, “Hôtel du Collectionneur”, Salle à manger // L’histoire par l’image.
  • Jacques-Émile Ruhlmann, “Hôtel du Collectionneur”, Piano // Maxime Old
  • Jacques-Émile Ruhlmann, “Grand Salon” // Art Deco Style
  • Jacques-Émile Ruhlmann, “Grand Salon”. Cabinet designed by painter Jean Lambert-Rucki // Ruhlmann – About the master Art Deco furniture designer
  • “Smoking Room” by Jean Dunand: Laquered smoking room, Ambassade Francaise, Exposition Internationale des Arts Decoratifs et Industriels Modernes, Paris 1925 //ARCHITECTURE.COM by RIBA
  • “Smoking Room” by Jean Dunand (the wall-panels with abstract geometry patterns): Unique and important pair of wall-panels, designed for the smoking room // MutualArt
  • Jean Dunand, Ovoid vase (1925) // Galerie Marcilhac
  • A pair of slick brass-and-lacquer Jean Dunand vases in Yves Saint Laurent’s grand salon: Revisiting Yves Saint Laurent’s Paris Apartment // Architectural Digest
  • Cabinet. Jean Dunand, Eugène Printz (image via Drouot ) // Drouot
  • “Panther” (Jean Dunand, Paul Jouve, 1924): Panther // The Metropolitan Museum of Art
  • Erté. Скульптури // Erte. Sculpture
  • The Ballets Russes. Vaclav Nijinsky in “Le dieau Bleau” (Paris, 1912): Diaghilevs Russian Seasons // Viola.bz
  • Costume for the Chinese Conjuror from Parade, designed by Pablo Picasso (1917): Diaghilev and the Ballets Russes. Victoria & Albert Museum, London // V&A
  • Nijinsky, “L’Après-midi d’u faune” (1912): The New York Public Library Digital Collections // NYPL Digital Collections
  • Віра Фокіна, “Шехерезада” (1910): Diaghilevs Russian Seasons // Viola.bz
  • NIJINSKI (1912), sculpture by Auguste Rodin // Musée Rodin
  • “Chrysler Building” (фрагмент): Chrysler Building, Detail of the stainless steel roof, New York City, USA // History of Architecture and Urbanism in New York City
  • “Chrysler Building” // Cogent
  • “Chrysler Building” (деталі оздоблення ліфту) // 6sqft NYC real estate and architecture news
  • “Chrysler Building” (інтер’єр) // Jake Rajs
  • Palais de la Porte Doreé (1931) // Cyril Sancereau
  • Palais de la Porte Doreé (інтер’єр) // Association Artistique et Culturelle de Villemomble AACV
  • Grauman’s Egyptioan Theatre (1922) // Historic Hollywood Photograph Collection
  • Grauman’s Egyptioan Theatre (50-ті) // SFO Museum
  • Grauman’s Egyptioan Theatre // Cinema Series, Franck Bohbot
  • Radio City Music Hall // The New Yourk Pass Blog
  • Bryant Park Hotel (1924) // Tablet
  • Bryant Park Hotel (деталі фасаду) // Luxury Dream Hotels
  • “SS Normandie” // Arzamas
  • “Normandie” interiors (The Grand Salon and The Dinning Room) // The Magazine Antiques. Celebrating the ‘Decodence’ of the SS Normandie.