У стилі кітч

In kitsch style

Пародіювання розкоші. Гра в розкіш. Хвастання.
Милий. Неймовірний. Анти-стиль. Кітч.

Кітч – це таке своєрідне явище в інтер’єрі, дуже спірне та суперечливе. Тому нерідко його існування і зовсім відкидають та піддають хибним трактуванням. Почнемо з того, що не коректно визначати кітч як стиль або напрямок у дизайні. Це – дуже цікавий феномен. Це – явище, яке лишається «зрозумілим» або «незрозумілим», і не більше. Скажімо так, існує кітч, та існує все інше. Мова про певний «характер» помешкання, внутрішній вміст (наповнення) інтер’єру, не стільки про зовнішній образ, скільки про «внутрішній лабіринт» із дуже своєрідним змістом. Замість позначення «стиль кітч» – доцільніше говорити «у стилі кітч». Якесь особливе наповнення кітчу можна лише показати, передати візуально – та не створити за заданими формулами.
У стилі кітч – це те, що можна було би визначити як «занадто»: занадто бідно, або занадто дорого, занадто яскраво. Відомо, що немає точної дати походження поняття «кітч», але суть цього визначення виникла у середовищі простих, не багатих людей. Тому одна з теорій виникнення кітчу базується на найбільш природньому явищі – мов про бідність. Бідність, що «кидає виклик», стаючи ледь не стилем зірок. Вміння відчувати прекрасне, любов до чогось гарного – властиві усім людям. Тому прості люди також прагнули, аби в них вдома «було красиво», що призвело до імітування розкішних або модних будинків, до прагнення свої скромні оселі зробити бодай трохи схожими на глянцеві інтер’єри. Та за нестачею коштів на покупку дорогих меблів чи рідкісних матеріалів, їм «не дуже-то» вдавалося реалізувати подібну ідею. Тому – чим ширвжиток (барахло) не розкіш?

У стилі кітч
скарбничка King Mops від KARE Design

У стилі кітч – концептуально

Оскільки кітч – явище «невизначене», звернемо увагу на концептуальні тези, що найчастіше вживаються в дискусіях щодо цього феномену.

  • Кітч-інтер’єр – це некрасиво? Можливо, кіпа «барахла» й не виглядає красивою, але тільки погляд досвідченого дизайнера може досить грамотно реалізувати ідею подібного дизайну. Лише в такому випадку інтер’єр у стилі кітч стає «красивим». Тому кітч – це дуже хитка межа між красотою і абсурдом у розумінні краси як такої.
  • У стилі кітч – це не гламур і не шик. Це – просто такий інтер’єр, що не потребує замилування. Таким інтер’єром потрібно «кичитися», кидаючи виклик будь-яким канонам і традиціям. Кітч – провокує «показати все». Тому кітч – це напоказ, все і одразу.
  • Кітч не являється стилем інтер’єру або певним напрямком дизайну. Кітч – це втілення образу життя, це – «душа» інтер’єру (дешевого та без смаку, але дуже стильного). Це анти-стиль.
  • Кітч – це насмішка над педантами. У вигляді безладу.
  • Це гра: «гра в дизайн», «гра в красу», «гра у розкіш».
  • А «у стилі кітч» – це розкіш? Жодна річ у кітч-інтер’єрі не має бути справжньою – це не обов’язково! Не-справжність виставити напоказ – аби всі бачили. Не-справжність і ширвжиток – не підлягають осуду, адже все – «як треба». І це треба показати. Розкіш в інтер’єрі кітч може бути не справжньою. А будь-яка не-розкіш – справжня. Несмак стає кращим втіленням смаку, а дешевка прекрасно поєднується з діамантом у пластиковому горщику. Кітч – це пародія на розкіш.
У стилі кітч – концептуально
крісло Mink Mr. Rabbit від KARE Design

У стилі кітч – а тепер серйозно

Кітч-інтер’єр не має якоїсь єдиної концепції чи «формули», оскільки являється аутентичним проявом протиріччя та «пофігізму» як такого. Та якщо це пародія – то пародія найбільш талановита й філігранна. Створити інтер’єр-кітч грамотно – це ювелірна робота, що під силу лише досвідченому дизайнеру. Кожна деталь, включно з оздобленням поверхонь, меблями, аксесуарами і навіть взуттям, що просто валяється на підлозі – мають бути продумані. Усе має певну спільну ідею, суть якої – у повній розрізненості. І кожен окремий предмет або фрагмент кітч-інтер’єру – цю ідею втілює самостійно. Усе виглядає так, ніби випадково, але найбільш «випадкова випадковість» виявляється продуманою. Кітч подавляє будь-яку шаблонність за допомогою речей.

З чого складається кіт в інтер’єрі?

Головна складова кітч-інтер’єру – це дисгармонія. Мова про розрізненість у всьому: в кольорі, матеріалах, освітленні, взаємовиключних стильових прийомах. Якщо ця купа різноманітних предметів буде бодай якось поєднуватися – мова вже буде про стиль фьюжн, але в жодному разі не про кітч. У кітч-інтер’єрі спокійно уживаються оздоблення кантрі а класичні мотиви, елементи японського мистецства та елітарна монументальність стилю ампір, колони в позолоті, виготовлені з пенопласту, та вуличні гарффіті, антикварні канделябри й затертий до дірок «вшивий» килим. Та за всією цією «порожньою предметністю» і ховається особлива душа кітчу, адже стилістична єдність цього явища емоційно може бути співвіднесена з поняттям «домашність» (англ. Hominess). Інтер’єр-кітч – це завше щось артистично-інтимне. Тому неможливо не помітити надлишку «милих» предметів, значення та емоційне наповнення яких – зрозумілі лише мешканцю кітчу: мова про всякі бантики, рюші, коробочки та листівочки, квіточки та мопсів, дешеві статуетки й іншу сувенірну продукцію та безглузді предмети.

У стилі кітч - концептуально
Дизайн інтер’єру в помаранчеовму, 60-ті. Seventeen Magazine Oct 1967

Ще одна особливість кітч-інтер’єру – це надлишок. Надлишок всього. Кожна деталь, колір і навіть світло – усе ніби «б’є по очам», усе – виставлене напоказ. Гамма кольорів кітчу представлена «унікальними» комбінаціями: лимонний і фіолетовий, неоново-зелений та малиновий, та кислотні відтінки, існування яких в інтер’єрі взагалі складно уявити. Подібна палітра кольорів необхідна, аби оживити це «безрадісне» місце.
Інтер’єр-кітч не потребує єдиної концепції освітлення. Ми побачимо локально «розкидані» люстри та бра в класичному стилі, а також – псевдо-класичні «старовинні» кришталеві люстри, антикварні світильники – упереміш із найдешевшими. Єдине, що не властиво кітчу – це сучасне освітлення, адже кітч пародіює розкіш, а не геометрію. Ідеальним доповненням стануть вичурні канделябри.
Ще одна характерна особливість кітч-інтер’єру – це штори. «Тяжкі» та велетенські оксамитові або «ветхі» шовкові занавіски – недбало закривають не лише вікна, але й півстіни. Такі штори, незважаючи на свою «псевдо-дороговизну» будуть більше схожі на ганчірки. Гамма кольорів тканин – також «феєрична»: той же фіолетовий чи малиновий кольори, затерті відтінки зеленого, синього чи навіть бордо.

 У стилі кітч – концептуально
крісло Roof Kitsch Art від KARE Design

У тон до таких тканин чудово пасуватимуть надто декоровані шпалери (аж до імітації стилістики благородних англійських кабінетів), ще стіни можна завішати старими килимами або додати елементи вуличної чи поп культури (мова про постери, граффіті, навіть недолугі «відверті» плакати). Аби додати цьому «блошиному ринку» благородства й архітектурної об’ємності, можна встановити колони. Якщо в кітч-інтер’єрі наявні достеменно дорогі предмети (аксесуари в позолоті, дизайнерські кітч-вироби, кришталь, рідкісні антикварні речі), то такі колони можуть бути виготовлені з пенопласту, але з точною відповідністю класичним барельєфам. Чим нижчою буде стеля, тим вищою має бути колона. Ліпнина, «античні статуї», недолугі та кумедні садові скульптури – усе це може слугувати заміною вашої монументальної колони.
Якщо в подібному інтер’єрі наявні дійсно коштовні речі, то подібні елементи – мають «згасити» будь-яку справжність чи дороговизну. Тому нерідко предмети, виготовлені у відповідності до певної стилістики – будуть «спотворені»: наприклад, різьблене обрамлення картини, вишуканий живопис – але ж сюжет! Це буде якась яскрава «кислотна» пляма замість історичного персонажу, або писок тварини на фоні титулованих плечей. Золочений унітаз у вбиральні буде гармоніювати з одноразовим пластиковим посудом на кухні. Інтер’єр-кітч – це гра контрастів, постійна зміна предметів, це надлишок – але фокус лишається на примітивності речей, що затьмарює розкіш у навіть дуже дорогій обгортці.
Концепт інтер’єру в стилі кітч – наділений певною театральністю. Якщо жест гламуру можна порівняти з перфомансом, то кітч лишається видимим – «глядацьким», показним і більш статичним. Кожний недоречний предмет – надійно пришпилили до цього інтер’єру, і за відсутності щонайменшого бантика – він розвалиться. Кітч не втілює жодних правил, і водночас кітч не порушує правил. Правила? Правила та кітч – несумісні. Кітч – сам по собі, і лише для себе. Це – ювелірна пародія, що викликає замилування, та в жодному разі не осуд чи критику.

З чого складається кіт в інтер’єрі?
картина The Elefant by Mayk Azzato від KARE Design

Різновиди кітчу

Сьогодні вже можемо говорити про певні різновиди кітчу. Наприклад, це так званий «псевдо-розкішний кітч». Подібне явище представляє собою певний «альянс» присутності грошей та відсутності смаку. У такому кітч-інтер’єрі ми побачимо золочену ліпнину, фактури червоного оксамиту та «античні колони» с неоновою підсвіткою. Подібний кітч втілює приватний «всесвіт» несмаку. «Ярмарковий кітч» – явище, більш знайоме. Мова про сувенірні дурнички, скарбнички-котенята, статуетки, іграшки та інший дріб’язок, що його можна поставити на видному місці, аби милуватися. «Нео-кітч» – представлений найбільш дивакуватими сувенірами, «функціонал» котрих доведений до незрівнянної безглуздості. Наприклад, так можна дізнатися навіть про існування запанок із функцією термометра…
Так званий «дизайнерський кітч» – це ювелірна робота, що може бути створена лише кращими спеціалістами. Мова про філігранне використання канонів та різних стильових прийомів. Дизайнерський кітч-інтер’єр являє собою унікальну композицію, в якій лише іронія має право на справжність. Це – осмислений інтер’єр, що наділений глибоким смисловим підтекстом. Такий кітч-інтер’єр має інтелект. Нарочитий несмак явлений у більш яскравих, харизматичних образах, що велчино показують свою гримасу презирства до певних загальноприйнятих формул. Лише досвідчений дизайнер здатен «утримати контроль над буйством кітчу, не доводячи його до абсурду».

Різновиди кітчу KARE-design-Villa Arm Chair Grandfather Mops Purple
крісло Villa Arm Chair Grandfather Mops Purple від KARE Design

Author: Marina Schultz

Source of photos: KARE Design, Mineheart

Дизайн інтер’єру в помаранчеовму, 60-ті. Seventeen Magazine Oct 1967

Перше фото – полотно ‘Madame Blush’ від Mineheart (винятковий декор для дизайну інтер’єру “у стилі кітч”)